Глинянський килим - мистецький виріб
Львів – У довоєнний час килими з провінційного містечка Глиняни, що на Львівщині, були популярними в Європі. Люди їх замовляли через якість. До того ж рисунки до килимів робили модерні українські художники, зокрема учні школи Олекси Новаківського.
Сьогодні група митців старається відновити і зберегти традицію ткацтва в Глинянах.
Хоча Глиняни і відомі своїми килимами, сьогодні їх тут не купиш. А ось подивитись на ці ткацькі роботи і повчитися цьому ремеслу можна у місцевому музеї килимарства і ткацтва. Тут є ще верстати від того часу, коли ткацтво почало розвиватися у Глинянах наприкінці ХІХ століття.
73-річна Текля Рибак – досвідчена ткаля. Ткати її навчила сусідка. З 18 років жінка працювала на фабриці, допоки у 90-х роках минулого століття не закрили виробництво.
«Працюю на давньому верстаті, його трошки полагодили. Я добре не бачу, але роблю. Навіть би вночі ткала. Дуже люблю цю роботу! Весь час на ногах. Болять руки, плечі, все болить, але без цієї праці не можу. Косий рисунок складніший, не рахую ґратки, а йду по візерунку. Тут є кольори, добираю. Зробила метр килима, а ще – три. За зміну можна до пів метра виткати. На фабриці ткала 12 квадратних метрів килимів у місяць, то була норма. До війни люди по хатах працювали, мали верстати. Ще трохи килимарниць є у Глинянах, але молодь вчитися не хоче», – розповідає Текля Рибак.
Ткаля натискає підніжок, основа на верстаті опускається і вона вкладає вовняні нитки так, як на рисунку, якого дотримується, далі тисне гребенем, звільняє підніжку і натискає на іншу. Потрібно добре стежити за щільністю просування нитки. Так міліметр за міліметром народжується витвір – килим, запроєктований мисткинею і дослідницею історії Глинянського килимарства Зеновією Шульгою. Цим килимом працівниці музею хочуть розпочати відродження килимарства у містечку.
