Локації

Легенда “Облуда багатства” Гарбуз. Так і до сьогодні називають цю місцину люди, бо жив там заможний і жадібний пан Гарбузовський. Були у нього діти, але він їх вважав за своє майно, бо на першому місці у нього були гроші. От і вирішили гроші долю його красуні доньки, бо не віривЧитати далі

Легенда “Жертовна любов” Тиха ніч розкидала зорі, і вони падали ген-ген за небокрай. Хотілося жити… Літня жінка вийшла на балкон красивого замку і сіла у зручне крісло-гойдалку. Вона прикрила плечі теплою хустиною і, втягнувши голову у плечі, заплющила очі. На обличчі сіяла усмішка, а думками вона поринула у спогади. ТудиЧитати далі

Легенда “Плуг” А було це ще за тих часів, коли перо не торкалося паперу, бо їх тоді зовсім не існувало. Люди переповідали історії з уст в уста. От і про наш дивовижний золотий плуг почула я від старенької бабусі. Вона із хвилюванням  розказувала, а я  слухала, бо голос її ливсяЧитати далі

Легенда  «Перстень» – Романе-е-е-еее… – шепотіла осока вздовж берега Фоси.    – Романе-е-е… Та він не чув, не поспішав до того місця, де попрощався з Лесею. Попрощався і пішов у військо, а вона чекала і молила Бога, щоб живим повернувся. Приходила на берег біля мосту, тут була їх пристань, іЧитати далі

Легенда “Велетень”     А було це ще у ті часи, коли через нашу місцину ночами переходили велетні. Вони старалися не потрапляти людям на очі, а прямували у Карпати чи звідтіля. Чому вони так переходили, не знаю, але з одним із них пов’язана ціла історія.     Сонце вже сідало, коли матиЧитати далі

Ха! Хіба це важко зорати поле? Тільки б кінь не спотикався і плуг не попадав на каміння. От і орали землю. Зоряне поле – скарб. Та і плуг на вагу золота у такий час. А там, де добра земля, селилися люди. Притулилося  село  до глини, бо вона дихала життям іЧитати далі

Легенда “Перший і другий”  – Дякую, бабусю, за водичку!  – Хіба за воду дякують? Дякувати треба Богу, а людям за руки золоті, що викопали і змайстрували криницю.  – От я і всім дякую! Відпочила і далі піду.  – Хай щастить тобі, дочко. Заходь, коли будеш повертатися.  – Зайду, обов’язково зайдуЧитати далі

Легенда “Бувальщина” Сонечко кидало своє ласкаве проміння на квіти, трави, пробуджувало природу і лоскотало Степанкове личко. Він усміхнувся, не розплющуючи очі, і спитав:   – Бабусю, вже час?   – Ще ні, нас дзвін покличе. Але піднімайся, одягайся, поснідай, почисти зубки…   – Знаю, знаю, бабусю. Я все встигну. Він зіскочивЧитати далі

Легенда “Замок Метелика” Берег річки. Сонце, мов дитина, купається у чистій воді. Ліс видніє вдалині,  і доноситься дівочий спів. Божа благодать… Спокій… Так тут було, поки не збудували замок, ще і люди заселили околиці. Глиняни розросталися. Все більше возів із добром проїжджало через поселення, все важливішим ставав замок. Тулилися доЧитати далі

Легенда “Про білі та червоні пелюстки”    Батько витягнув із криниці відро води, зачерпнув горнятком і великими ковтками випив. А витираючи вуса рукавом, легко усміхнувся. Михайлик здивувався: «Чому усміхаєтеся, батьку?». Тут вуста батькові взагалі розплилися в усмішці.    – Та згадав бабусю-Пелюстку.    – Кого, кого?    – Жила тутЧитати далі